|
Вечірній туман
Припало сонце до землі
і любо дивиться на схід,
а небо тане у імлі,
що тінню стелиться услід.
Червоним сяянням вогнів
за обрій лине ясний день,
у хмарах тліючи від снів,
які є дивом для пісень.
Співаю серцем ті пісні,
себе лікуючи від ран,
коли годиноньки ясні
дарує ввечері туман.
Тебе знайду, моя любове,
у його царстві, ніби світ,
в якому щастя маю знову,
що для душі, як самоцвіт.
Палає світло навкруги,
немов омріяні думки,
з якими радість до снаги
із кожним дотиком руки.
Журба розвіялась, як дим,
коли в моїх обіймах ти,
душа, з якою не самим
мені у ніч холодну йти.
Співаю серденьком пісні,
життям малюючи роман,
коли годиноньки ясні,
дарує ввечері туман.
З тобою, дівонько моя,
у ньому любо загублюсь,
нове отримавши ім`я,
в тобі навіки поселюсь.
Віктор Цвіт 22.11.17
ID:
762238
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 25.11.2017 15:04:41
© дата внесення змiн: 25.11.2017 17:55:52
автор: Віктор Цвіт
Вкажіть причину вашої скарги
|
