Дика орхідея
Зорями палають мрії на душі,
сіючи кохання диханням весни,
щастям сповивають із тепла дощів
квіточку світання, що осяє сни.
Серденько покине болісна зима,
линучи туманом на верхівки гір,
тишу почуттєву радістю пройма
квіточка-надія в темряві зневір.
Ніжною красою душу зачарує
дика орхідея, що в лісах квітує,
лиш заради неї любо помандрую,
бо єдиним щастям лиш вона існує.
Знаю, ще багато митей у житті,
ними буде дивом тішити думки,
місце, де приємно бути в самоті,
пестячи ту квітку ласками руки.
Її колоритом сяє кожен день,
духом незабутнім пахне кожна ніч,
вітром обернуся в полум’ї натхнень
як почую серцем її любий клич.
Дика орхідеє, моя вічна мріє,
лиш заради тебе я живу і дію,
адже ти єдина, хто журбу розвіє,
лиш з тобою поряд почуттям радію.
Віктор Цвіт 11.11.17
