Лінія, проведена між нами…
Простір мій – розділені світи…
Вітрильник одинокий в океані,
З якого вже не можу я зійти.
Рояль мій там…
Я граю в мріях ночі…
Про щастя та любов;
Про зиму й осінь…
Перебираю клавіші,
Та заніміли пальці…
Гортаю ноти старі пожовтілі –
Та їх не бачу…
Лине мелодія щастя й любові –
Її я не чую…
Лиш вітер та буря
В океані тому – вирують…
Гойдає той човен океан вічний,
І я там гойдаюсь;
Та йти поміж люди землею стійкою –
Не намагаюсь…
Рояль мій у морі бурхливому,
Там десь лишився…
Прислухайтесь, музика лине крізь бурю –
Співає щастя…
Злітає ластівкою в небо,
Камінням падає до низу;
Дзвенить, гримить і мерехтить,
Згорає, ніби купа хмизу.
Фантазією музика ця зветься:
Лунає, плаче, виє та мовчить…
Дивлюсь вперед, але закриті очі…
З закритими очима легше жить…
( 8 листопада 2009 року).
**********************************
Я знаю, що я роблю;
Я знаю, кого я люблю;
А, ви, не судіть мене –
Бо все в цьому світі мине!..
(вересень 2012 року).
