Пусти мене у непідкупний світ,
Де хочу себе вільною відчути.
І де кружляє в вальсі яблунь цвіт,
Де соловкйка спів хочеться чути.
Де пити хочеться лишень джерельну воду.
Ковток повітря свіжого із гір.
Де так хотілося, щоб не питавши броду,
Пливсти із течією, пірнати в вир.
Пусти мене у ті прийдешні ранки,
Де трави умиваються росою.
Де гомін бджіл розбуджує світанки.
Де ллється щастя чистою рікою.
А ще якщо разом, взявшись за руки.
Бігти по полю і вклонятись квітам.
Лиш в унісон ми будем чути звуки
І розкидаєм їх по всіх орбітам.