***
Дерева своїми тонкими пагонами
Уловлюють суть неба
Чисте й хмарне воно
В очікуванні дощу
Наче вина
Очікує подорожей, як хліба
Вигнання горя морів без дна
Причастя осінню -
Це смак медового листя й попелу
Він падає падає на голову
Як перший сніг і останній бій
І осінь - теж руйнування
Звичних форм дерев і навіть
Часу і днів
Невидимих храмів зітканих не зі стін
А з крапель дошів
Що хочеться молитись хмарам
Що хочеться чи то лишитись чи піти
