Цілу ніченьку дощило,
Вило тужно між будівель,
Ручає́м лилось з покрівель,
Вранці стихло й засніжило -
Осінь, врешті, відступила ...
Мокрим снігом, сірим небом
Зимонька в права́ вступила,
Встала рано, обдивилась,
Чи усе довкіль як треба ?
Та й тихенько зажурилась ...
Слякоть хлюпа під ногами,
Все навко́ло геть розкисло,
Небо хмарами нависло
Й плаче зимними сльозами...
Сумно так, що серце стисло.
Рук Зима не опустила !
Ча́су даром не марнує -
Щось планує, щось мудрує,
Морозе́нка припросила
Хай швиде́нько щось майструє !
Той, нараз, ріку скував !
Вбрав в дзвінку́ тріскучу кригу
І, леге́ньким шаром снігу,
Зе́млю під покро́в сховав,
Ну, а потім - всім на втіху,
Сотворив Мороз на вітах
Срібні інею дарунки,
Ще й на вікна візерунки -
Фантастичних диво-квітів,
Для дітей чудні малюнки !
А багнюку край дороги,
Заморозив він від скуки
В груддя, наче каменюки,
Щоб не грузли у ній ноги
Й цокотіли закаблуки !
Далі - владно допомо́ги
У хмари́нок попросила.
І вони давай щосили
Завівать кругом дороги,
Сніговицю запросили,
Захурде́лили дерева,
Замели обійстя й поле,
Все укрили - ліс і доли
Снігом білим, перкалевим,
Срібним, ся́йним, все довкола !
А коли те все зробили,
Наказала сонцю й вітру,
Щоби в зимнюю палітру
Фарб яскравих положили,
Щоб було побільше світла !
Ві́три хмарок розігнали,
Сонечко мерщій з'явилось,
Промінцем униз спустилось -
І сніжинки засіяли,
Мов перлинки заіскрились !
Зи́монька відтак спинилась,
На красоти задивилась ...
Довго, довго любувалась :
- Бач, як гоже я убралась !
Ніс задерла, загордилась,
Мовила, узявшись в боки :
- Як же гарний світ широкий !
Бачите, що я зробила ! ?...
Та ще й крикнула щосили :
- Я тут славная газдиня !
Я - зимова господиня !
Я тут правлю лиш одна !
Я царюю, я - Зима ! ! !
28.01-16.03.2023 р.
Фото "https://pibig.info/uploads/posts/2021-06/thumbs/1623609512_17-pibig_info-p-zimnii-sezon-priroda-krasivo-foto-19.jpg"
Браво пане Миколо! Чудово по гадзиню! Хай лиш носик ще припудрить...Свій танок,ще раз повторить..
Щоби всюди білосніжно,лягли сніжиночки ніжно...
Й очі красі дивувались.. Й рядна по деревах ткались...Златом сріблом вигравали!
Дякую за вірш! Повели мене у казку..
У нас зима,лиш де-не-де розкидала вуалі...
Напевно відчуває, що в печалі...
Але і ми, таку красуню, ще трішки почекаєм!
Нехай щастить!
Щиро вдячний, Ніночко, що ви є, за Ваш талант, за розуміння...
Радий, що читаєте мої твори, відгукуєтесь на них.
Щиро вдячний за Вашу підтримку, за Ваш чудовий коментар.
Чудово по гадзиню! Хай лиш носик ще припудрить...Свій танок,ще раз повторить..
