Любов до Вітчизни,
До річного карпатського краю
Ввійшла в долю людини
Не простим дарунком,
Ввійшла в єство
Композитора, художника – митця,
На жаль, передчасно
Втрачене його життя,
Проте свята народна пам`ять
Вона ж бо вічно є жива!
Красу людську , вроду і талант
Передчасно знищили “брати зі сходу”
Жорстокими пуками, на яких
Кров людська не буде змитою ніколи.
Ці вбивчі руки ламали пальці співакові,
Щоб ноти не писали, щоб пісні не звучали
Красиві очі викололи,
Щоб не милувалися красою України.
В Брюховецькому лісі били й катували,
Петлю на шию накладали,
Отак життя майбутньому герою відбирали
На шию кати петлю заклали,
Немов беззахисному, бідолашному ягняті.
Чи щасливим став – ти, кате – кагебісте СРСР
Куди ж сховав ти докори совісті своєї?
Забравши душу молоду з життя,
Свою ж – потворного вбивці, дияволу віддавши,
А може в тобі душі людської не було?
Ти, злочинцю, в далекому 1979-му
Медаль – нагороду “За доблесть” здобув
За бандитський вчинок, за вбивство,
Ще одну “звёздочку на погонах” на погонах розмістивши,
Смертельний гріх та не один
Вчинив ти, вбивця – людожере,
Перед Господом Богом відповісти мусиш
За душу страждальну молоду, замордовану тобою,
А тут на землі твій кістяк, напевно,
Прикритий урною червоною із п`ятикутною “Звездою”.
Місця на небесах тобі Богом не відведено, тиране,
Та сльози їхні не висихають на очах,
Бо плачуть та ридають друзі Івасюка,
На могилі плачуть квіти,
Плаче нація українська його!
Завмерли ноти й ключ скрипічний
Недописані пісні в пісенному альбомі
Милозвучних сто сім пісень сумують у журбі,
В них краса, в них дух вольниці Карпат
Віра, надія і любов в ста семи піснях,
В них дарунок рідній Україні.
Слава Україні!
Героям слава.
ID:
960341
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.09.2022 16:00:34
© дата внесення змiн: 20.09.2022 16:00:34
автор: Бориславська
Вкажіть причину вашої скарги
|
