Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Дорога додому / проза / - ВІРШ
logo
Ніна Незламна: Дорога додому / проза / - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Дорога додому / проза /

Ніна Незламна :: Дорога додому / проза / 
   Серпневий ранок, яскраве сонце промінням злегка пестить землю. Широке поле, колись тут морем колихалися жита, а  нині наче степ із трав, квітів. Що стелиться вздовж дороги і немовби підпирає посадку. Ромашки, більше тримаються купами, а волошки деінде розсипані, тягнуться догори, ближче до сонця, в надії після прохолодної ночі отримати більше тепла. Деякі квіти відцвіли, трави ледь-ледь присохли, чи то змінили кольори на темно-зелені, жовті й руді. Грайливий вітер гойдає їх, легенько прихиляє до землі. То раптом поміж них витанцьовує, за мить ховається. Ніби десь заліг подрімати. Але лише на декілька секунд, а потім знову летить, пробуджує птахів. Ті стрімко вилітають з густої, на пів сухої  трави. А часом з-під листків великих  будяків, лопухів, що себе тут відчувають королями. Над всіма вищі, довкола принижуючи позирають, наперед виставляють пишні, квітучі голови. В покинутому полі вдають із себе володарів.
  Роман і Оксана, посміхаючись один до одного, щойно вийшли з міжміського автобуса, вони повертаються з лікарні. Він під Луганськом отримав поранення. Більше трьох місяців перебував у лікарні, переніс чотири операції, пройшов реабілітацію. Його чорне волосся підкреслює кожну деталь блідого, скрапленого потом обличчя.  Трохи змоклий чуб, спадає на чоло, він зробив кілька кроків, глухо сказав, 
- Слухай,  не поспішай, дуже жарко. Куди нам спішити, три кілометра навпростець й будемо вдома.
Вона торкається  свого русявого волосся, поправляє коротку зачіску, ледь надула круглі щоки, стурбовано до нього,
- Та ні, навпростець не підемо, де вже нам, там кроти хазяйнують, горбів нарили, ще й трава висока, наберемося реп’яхів. Тобі потрібно вберегтися від зайвого навантаження, немалий шлях,
Заклопотано, із сумки дістала телефон,
- О! І тут немає мережі, десь-то наші хвилюються, що нас довго не чути.
Удвох трималися за руки, дивилися один одному в очі, намагалася побачити в них те, чого так чекали, ніжності й любові, без якої прожили три роки поспіль. Поранення далося взнаки, він трохи шкутильгав на праву ногу, осколки снаряду зрешетили її. Дякувати Богу, молоде тіло спроможне загоїти рани, шкода, що вся нога в шрамах, але й добре, що все ж  вдалося її зберегти.
  Вже сонце піднялося вище, добре пригріває, висушує останні роси. Поодинокі метелики літають з однієї квітки на іншу, при цьому, то швидко летять вище, то повільно спускаються донизу і поміж трав зникають. З посадки, лине дзвінкоголосий переспів птахів. Роман вдивляється туди й прислухається, наче намагався відрізнити, чи то спів пташиний, чи звук снарядів, які часто доводилося чути.
  Вітерець пестив їх обличчя, від радості сяють очі. Оксана зирила ясними смарагдовими очима  і все ще не вірила, що він тепер буде поруч. Що  буде вдома з дітьми, які так чекають на нього, невже й насправді позаду туга, всі хвилювання в роздумах недоспані ночі.
  Під гарячим сонцем йти дуже жарко. Військовий одяг зберігає тепло, йому хотілося, по можливості швидко позбутися його. Відчути подих землі, цього рідного поля, що колись сам орав трактором.
Вона вирвалася вперед, майже зайшла поміж дерев посадки,
- Давай сюди, ось тут, за шипшиною відпочинемо. Рідненький мій, зовсім пристав. Давай руку, допоможу присісти, спирайся, чи тримайся за мене, як тобі краще, сам дивися.
Рукою торкнулася його чола, хотіла витерти краплини, що з’явилися знову. Він перехопив її руку, міцно притулив до своїх грудей,
- Якби ж ти знала, як я сильно сумував за тобою, за твоїм голосом, волоссям, як пахнеш вся, просто п’яниш.
Солодкий, ніжний поцілунок, доля подарувала щасливу мить. Гучно забилися серця, здавалося затихло все навкруги і спів птахів, і шелест листя на деревах.
 Вона ховалася в його обіймах, сама ж в душі немов замала крила, здавалося летіла назустріч сонцю, палає тіло. Як добре, що він є, це щастя, моя доля, не буду я сама, як та тополя серед поля. Сльозинки радості в очах і теплі погляди.
  Роман присідав до землі, вона, сама худенька, як тростинка, все ж намагалася підтримати його, щоби безболісно, це вдалося зробити,
 - Ну ось трохи відпочинемо, давай зніму ці берці.
 Злегка почервонівши, швидко присіла, старанно розшнурувала взуття, поспіхом знімала, ледь торкнулася раненої ноги,
- Дуже болить? Будемо йти не поспішаючи і правда куди й чого нам квапитися.
  Листя дерев, від вітру злегка шелестить. Радісно позираючи, їли бутерброди  з ковбасою й сиром, пили чай. Оксана задивилася на нього, помітивши сивину на скронях, щось  хотіла сказати та відразу передумала. Адже він раніше, ще в лікарні, просив її, щоб про війну ні слова. Щоб не сипати сіль на рану, що запала глибоко в душі, яка не знати коли заживе. Важко переніс втрату побратимів, молодших за нього хлопців, які загинули на полі бою. Просив не торкатися цієї теми, бо і так ночами здригався, часто здавалося, що десь знову свистить і на шматки рветься земля. А іншого разу почує стогін, вразливий крик, від якого моторошно, аж гуде в голові.
  Роман  спиною приліг на високу траву, підклав руки під голову, любувався небесною синявою. Де-не-де білі, маленькі розпливчасті хмари, здавалося стоять непорушно, але все ж ледь-ледь помітно здригаються, наче човни в тихому морі. Як гарно! Яка краса, в сонячний простір летять думки. Боже дай мені душевний спокій. Лежачи, рукою зірвав кілька травин, підніс під ніс, нюхав,
- Оксано, ти відчуваєш запах трави? Оце лежу, насолоджуюся пахощами, свіжим повітрям, мене, аж п’янить.
Сидячи біля нього,  в сторону кивнула головою,
- О! Та це  ж ось, зовсім близько чебрець росте, в нашу сторону вітер віє.
Похапцем піднялася, весело й радісно, з усмішкою на обличчі, рвала листочки й ледь присохлі квіти чебрецю,
- Нарву на чай. А ти не п`яній, а то, як доберемося додому.
Недовго думаючи, із сумки Роман дістав капці, взувся,
- Подай руку, цьому немічному інваліду, нехай я встану.
Оксана звела брови докупи,  трохи підвищеним голосом сказала,
- Почекай, я  в пакет траву покладу. Романчику, ти це слово забудь, все буде добре. Ось поле, далеченько від села, немає бажаючих зорати. Вже три роки пустує, на тебе чекає.
 Він піднявшись, виправився, від сонця примружує очі, задивляється на поле,
- Ой ти знаєш, я б і босий пішов по цій рідній землі,  так за нею сумував, нехай би відчув її, думаю, придала би мені сили. Інший раз було, як у бліндажі на мить задрімаю, поле насниться, хвилясте, то наче море лагідне, а колоски довгі, повні, аж блищать на сонці.
Ніжний погляд до нього,
- Ромчику, ще находишся босоніж, на подвір’ї багато споришу. Зелений, м’якенький, волохатий, ще й височенький, в ньому купатися можна. А, як поле з житом, чи з пшеницею побачиш уві сні, люди кажуть, на щасливе  сімейне життя. От бачиш любий, все збулося, радіймо, один раз на світі живемо.  
  Йшли вздовж посадки. Тихий шелест листя знімає втому, заспокоює. Вона помічає, що чоловік, дивлячись вперед, про щось думає. Сумку й пакет перекинула через плече, в руці телефон, мовчки йшла за ним.
Згодом, вона зупинилася. зазирає в телефон,
- О! Вже є мережа, зараз до наших подзвоню.
Усміхаючись, набрала номер телефону,  голосно заговорила,
- Мамо Привіт! Це я! У нас все в порядку. Ми приїхали, зараз  йдемо по дорозі, вздовж посадки.
Вже слухала, що говорить мати, продовжила,
- Не було зв`язку, тому й не дзвонила. Гаразд, до зустрічі.
Легенько торкнулася його плеча,
- Не поспішай, зараз назустріч машиною виїдуть. Сусід наш, дід Микола.  То старий козак, колись теж пізнав, що таке війна. Часто розпитував, хвилювався за тебе, хвалив, що пішов захищати нашу землю.
Роман кивнув головою, посміхнувся, ніжно взяв її за руку,
- Оксанко, я тебе просив, менше розмов, де я був, що робив. Я просто перед Україною обов’язок виконував. Якби не пішов,  то якби родині й односельчанам дивився в очі. Досить про це.
Раптово почули гул машини, їм назустріч їхав старенький Запорожець. Оксана, побачивши, як дитина, аж підскочила від радості,
- Он! Вже їдуть, бачиш?!
Його сповила легка тривога,від радості гупало серце. Неподалік зупинилася машина. Різко відчинилися дверцята. Син і донька, як пташенята вилетіли з гнізда, махаючи руками, бігли до батька.
- Тату! Тату! -  гучно покотилося полем.
У Романа на очах сльози,
- А підросли!
Оксана рукою змахнула сльози радості, ледь хвилюючись сказала,
- Та, що ж ти хочеш, Марійка  вже перейшла в п’ятий клас, а Сергійко в третій.
Від хвилювання стисло в горлі, вона більше нічого не могла сказати. Крізь сльози зазирає, як діти туляться до батька, він ледь тримається на ногах, від обіймів боїться впасти, все  ж усміхається.
Тим часом,  з машини виліз дід Микола. Події розчулили його, на худорлявому лиці витирає сльози.
- Ану, покажись соколе, герою наш! Молодець! Помужнів, справжній воїн!
Роман нахилившись, обіймав сусіда, а той пнувся, чмокав його в щоку.
Старенький похлопав по плечі,
- Ну гайда, їдемо! Із самого ранку, біля сільради, з хлібом-сіллю на тебе чекають односельчани й родина. Поспішаймо! 
   Оксана, розпашіла, як троянда, весело  присіла на переднє сидіння машини. Їй було дуже приємно чути такі слова від діда, гордилася чоловіком.
  На задньому сидінні діти, з обох боків, обсіли тата, один перед одного задавали питання, а він із сяючими очима  пригорнув їх до себе, гладить голови, цілує в чоло.
   Машина рушає з місця…. Роман знову хвилюється. Відчуття радості гріє серце, помітив, як воно гучно б’ється. Яке  ж це безмежне щастя, повернутися додому.
 
                                                                              30.11.2028 р

ID:  818181
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 19.12.2018 16:02:04
© дата внесення змiн: 03.09.2025 11:37:38
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 33 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Любов Іванова, Lana P., dashavsky, Svitlana_Belyakova, Надія Башинська, Мартинюк Надвірнянський, Ганна Верес, Світлая (Світлана Пирогова), Капелька, Не Тарас, Valentyna_S, Наталі Косенко - Пурик, Білоозерянська Чайка
Прочитаний усіма відвідувачами (1411)
В тому числі авторами сайту (52) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед



КОМЕНТАРІ

Наталі Косенко - Пурик, 03.04.2021 - 22:02
Зворушливо, щемно, Ніночко. Успіхів Вам та наснаги. 16 12 give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую! Удачі Вам! give_rose 22 22 21
 
Білоозерянська Чайка, 16.05.2020 - 20:08
Пані Ніно, кожна Ваша історія - це надзвичайно чуйні та теплі рядки. Ви дуже гарно розумієте людей, чим вони живуть, які їхні хвилювання. Надзвичайно тонко підмічаєте красу рідного краю, я в захваті...Ця проза особлива...в обране, звісно icon_flower
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую за теплі слова! give_rose 22 22 21
 
Ніла Волкова, 10.02.2019 - 19:20
Зворушливо-щемка історія, ніночко! З великою любов"ю змальовано Вами щастя повернення воїна Ато до родини, до мирного життя. Це щаслива родина! А скільки їх не повернулося... 17
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Ніхто незнає,чом доля така ,країна страждає,йде клята війна... То щастя родині, стрічає тата дитя...
give_rose 21 22 22
 
Маг Грінчук, 02.02.2019 - 19:07
12 give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! give_rose 21
 
Капелька, 03.01.2019 - 22:06
12 flo36 flo22 Чудова,зворушлива розповідь! 16 16 give_rose 22 22
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я Вам дуже вдячна! Приємно, що читаєте мої твори, багато приділяєте уваги. give_rose 21 22 22
 
Променистий менестрель, 02.01.2019 - 16:50
Дуже чуйно, сердешно... І кому взагалі потрібні війни на Землі? Ота жадоба до грошей... Який гріх заробляти на смертях синочків Маминих любих. Ой відчують ті, хто війни творить. Не вірують, то й грішать страшно.
З Новим Вас, Ніно, роком, здоров'я, оптимізму, терпіння в цей непростий час Вам і родині, тримаймось!
12 16 21 el shr bye
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щИРО ВДЯЧНА вАМ ЗА ТЕПЛІ СЛОВА! і ВАС З НОВИМ РОКОМ! Надіймося на краще,гадаю наш народ це заслужив. Всього найкращого Вам і Вашій родині! give_rose 22 22 21
 
IRY_SKA, 01.01.2019 - 16:51
Нам зараз дуже потрібні такі твори: зворушливі історії про воїнів, щоб люди читали , знали і пам'ятали..спасибі Вам саме за цю "дорогу"...я теж розказую історії , побачене-відчуте занотовую на папір
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Успіхів Вам в Новому році! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Іван Мотрюк, 31.12.2018 - 15:39
12 Додому.Додому.Додому. hi hi hi з наступаючим ny4
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! Хай Новий рік принесе щастя в вашу світлину! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Любов Іванова, 30.12.2018 - 17:44
Безмежне щастя - повертатися додому... А читати такі твори - особливе задоволення. Дякую. Ніночко! Теплих та гарних Новорічно-різдв"яних світ! Миру, щастя і здоров"я!!! el el el cup sp shr shr shr ft ny1 ny1
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ЩИРО ВДЯЧНА ВАМ! НАВЗАЭМ,ЛЮБОЧКО!ХАЙ ЗБУВАЮТЬСЯ МРІЇ!!! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Майстер Слова, 29.12.2018 - 18:59
Усі дороги нехай ведуть додому... give_rose give_rose 12 12 12
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! give_rose 21 22 22
 
Ірин Ка, 29.12.2018 - 18:42
Дякую за Вашу творчість, що огортає теплом... Чудове оповідання! 12 12 16 16 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітаю Вас на моїй сторінці! Щиро вдячна Вам! give_rose 21 22 22
 
Genyk, 28.12.2018 - 10:41
12 Жодного сухого речення,кожне слово живе,яке велике розуміння життя,природи,людських відносин,-навіть любові... give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам!Завжди Вам рада,заходьте читайте.Гарно провести Вам відпочинок! friends give_rose 21 22 22
 
Не Тарас, 25.12.2018 - 20:41
Чудове поєднання природи і героїв твору,світла життєдайна проза.Дуже важливий і високохудожній твір.Здоров'я, натхнення,щастя.радісних свят! 16 16 hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сердечно дякую, Вам! Навзаєм!Нам би МИРУ! give_rose 21 22 22
 
Світлана Воскресенська, 25.12.2018 - 14:07
12 flowers Читається дуже легко!
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Завжди Вам рада! Гарних святкових днів!give_rose 22 22 21
 
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 25.12.2018 - 10:20
чудово написано... give_rose дуже близький мені твір...багато маю написати та не маю часу зараз...
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна Вам! А Ви читали" Повернення шкільного кохання"? Гадаю не прогадаєте. Бажаю успіху! give_rose 21 22 22
 

Сторінки (3):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова:  Бластінг
Лісник: - Дуже потужна піскоструменева обробка поверхні
Знайти несловникові синоніми до слова:  Опердень
Лісник: - Не той, кого обперділи, а скорочено "операційний день" - визначений час в банку, коли виконуються операції, записані на конкретну календарну дату.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Авізо
Лісник: - фінансовий документ з банківської сфери
Знайти несловникові синоніми до слова:  Кошторисник
Лісник: - Людина, яка створює кошториси - технічно-фінансовий документ обліку витрат виконання робіт на будівництві, ремонті, реконструкції, монтажі, пуско-налагоджуванні.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Немерть
anesstezia: - Маючи на увазі привидів, вампірів і загальну решту потойбічної нечисті (наголос на першому складі "не"). Не від мене термін, зізнаюсь, і не скажу вже, хто його спершу вигадав - але доста влучне слівце, здається? Хотілося би, втім, знайти дуже конкретні
Синонім до слова:  Бутылка
Svitlana_Belyakova: - пляшка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - дотлумачити
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - ляскати язиком
Синонім до слова:  Оповзень
Мирослав Хорват: - за́рва (для зсуву глини), шка́рпа (зсув з верхнім шаром грунту і дерев з кущами), бе́рдо (скеля з регулярними обвалами каміння)
Синонім до слова:  Відчуження
Маргіз: - Відчуження - самоізоляція, віддалення, дереалізація, знеособлення, відсторонення, інтравертність. Відчуження - зміна власника або ж володільця, перевласнення, "віджимання" без бажання (тобто без згоди власника чи володільця).
Знайти несловникові синоніми до слова:  Оповзень
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Олекса Удайко: - xoч з лиця воду nий! :P
Синонім до слова:  Відчуження
dashavsky: - Рекет.
Синонім до слова:  Відчуження
Максим Тарасівський: - знепривласнення
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відчуження
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Патя́кати
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внебуття́
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внеча́сність
Синонім до слова:  збагнути
Mattias Genri: - доту́мкати
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Терендіти
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - Файна
Синонім до слова:  говорити
boroda-64: - НЬОРКАТИ
Синонім до слова:  Відповідальність
Окса555: - О, ви перейняли мою ідею написати текст без тексту?
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - гомонiти, балакати, висловлюватися, базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Пантелій Любченко: - Доінсайтити.
Синонім до слова:  Вічність
Пантелій Любченко: - Те, що нас переживе. Кінця чого ми не побачимо.
Синонім до слова:  Вічність
Софія Пасічник: - Безчасовість
Синонім до слова:  Відповідальність
Маргіз: - Відповідальність - трудоголізм, працьовитість, самопожертва, здатність брати на себе найскладнішу роботу, максимальна витрата власних ресурсів часто - перебирання на себе чужої роботи, або ж - один за всіх.
Синонім до слова:  збагнути
valentinaaaa: - Я Валентина Ярошенко, так сталося, що тепер Валентина. Valentlna.... Валентинааа.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відповідальність
Enol: -
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Новий
Іван Українець: - відроджений , оновлений , небуденний , розквітнений
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  говорити
Іван Українець: - Цвеньками , теревенькати , тринькати , барабанити .
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie