Вже весни розлилися струмки
І бруньки набубнявіли радо.
Огорнулися шовком левади,
Повернулись додому граки.
Сонця промінь торкнувся землі,
Небо вділо блакитную свиту.
Зазвучали в Карпатах трембіти,
Загорівся світанок в імлі...
А за ніч все змінилося враз,
Де так ніжно трава зеленіла.
Біла ковдра собою накрила,
Здивувала чарівністю нас...
Знов картина з'явилась на склі,
У мороза фантазій багато,
Він шедеври малює завзято
І дарує букети мені...
