Світлій пам'яті дружини Вірі Павлівні
До мене кілька раз приходила з косою
Та ангел мій їй ті шляхи перетинав,
Охороняла все життя великою любов’ю,
А я не зміг, не допоміг, не врятував.
Прости й пробач, що першою пішла
Жертовно, чисто, чесно і свідомо,
Рідною, коханою, єдиною завжди була -
Тепер я до кінця затяв цю аксіому.
Не знаю, що тобі прощати, а прощаю,
Для мене ти завжди безгрішна і свята,
Земля нас знов уже навіки поєднає,
До тебе я прийду, моя голубка золота.
8.05. 2017р., Київ
