Чужі думки не можна підглядати.
Та іноді, Господь, дає можливість
Побачити, й розповісти про те,
Що може інші душі врятувати.
І ось, в тобі вже зріє і росте,
(як передати, не образивши нікого)
- Господь живий, живе і буде жити,
Чи хочете, чи ні, ви цього,
Чи краще вам із Ним, а чи без Нього,
Чи думаєте ви про Бога, чи забули,
Ображені, обурені, знайшли чи оминули,
А Світло світить всім і все навкруг цвіте.
На хвильку уявіть, хоч це, насправді, диво,
- Усесвіт - Симфонія прекрасна і зваблива,
Написана Всевишнього рукою.
І кожен з нас - маленька нотка,
Що дійсно чи фальшиво
Звучить, допоки репетиція іде.
Допоки Диригент дає нам час зібратись
І зазвучати в лад, на повну силу,
І цим прославити Його й себе.
Бо саме це Йому важливо.
"бо Всесвіт – то"; "написана Всевишнім" – канцеляризм. порівняйте: "написана Всевишнього рукою"; "лад й на" не читається, бо "й" між двома приголосними. можна "в лад, на повну силу"; вірш гарний
заходжу часто до вашого фотоальбому, щоб насолодитись, і думаю, от би до моїх віршів такі фото(щось я замріялась) 
правда (, -) моя неуважнісь, в чорновику правильно 
