Кажеш, завжди будеш моєю опорою
Дахом, що їде, стінами і підлогою,
Будеш Богом моїм і маленьким всесвітом
Всі дива будуть нам (лише двом) належати.
Кажеш, небо для мене засієш зорями,
Що ми є один одним безмежно хворими.
Що ти тонеш в мені, під ногами зникає твердь…
Кажеш, що любиш. Й одразу від мене йдеш геть
