"Спека"
Вгорі розпечена пательня
Медуза жовта в водах синіх
То божевілля незбагненне
Гойдає мозок мертвий в хвилях
В палючі рани сипле порох
Шкварчить, чадить, сліпує сонцем
Скляні проміння гатить молот
Кує пекельну спрагу чортом
Гадючі ікла в’язнуть в тишу
Байдужій вітер звісив вуха
Береза зябрами ледь дише
Знімають клени капелюха
Земля запліднена грибами
Трухою пилу в’ються спори
Гризуться корні хробаками
Пожухлі квіти цвіллю хворі
Із павутиння стежать очі
Рубінові, живі, колючі
То по жіночому охочі
А то безжальні, неминучі
Привиддя човгають скрізь стіни
Скрізь виміри і мотлох часу
Гілками лащаться ожини
І прагнуть души відібрати
Дороги зморшками до пекла
Лежать у дранті і у струпах
Калікою плететься спека
По павутинню, спорах, трупах… 300616
