А хочеться бути маленькою,
Захоплюватись невідомістю,
І світло черпаючи жменькою,
З омріями злитися повністю.
І, мов янголятко невидиме,
Усістись на хмару непірену,
Аби за прозорими крилами
Не зріти нічого невірного.
Як хочеться бути невинною -
В колисці усесвіту сивого
Гойдатись малою пташиною,
Під небо злітати - щасливою!
А потім упасти в півонії,
А потім здійнятись кульбабою,
Пірнути у хвилі бездоннії,
Як риба, за вищою радою...
Аби засвітилося зорями,
Аби не спалилося липнями
Те серце, що дише просторами,
Ті сни, що охрещені літніми,
Де хочеться бути маленькою,
Захопленою невідомістю...
(8.07.15)
Лесю,яке щире зізнання!і не один скаже,як йому цього хочеться...і не один сльозу зітре крадькома Дякую ВАМ за чарівні спогади!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаєте, п. Наталю, зустрічаються на життєвих дорогах такі люди, біля котрих саме й хочеться бути маленькими... Та й і взагалі інколи й без цього бажається стати безтурботним пташам і шугнути догори...
Спасибі Вам!
Дякую ВАМ за чарівні спогади! 
