В туманах днів ховаються літа,
Вони не повертаються ніколи.
Минули весни, юність золота,
Осінній сум схиляється додолу.
Він слухає, як дихає земля,
Вдивляється у річку непрозору.
І тихий голос чується здаля,
Весна прийде...але ще так не скоро.
Пливуть тумани сиві в далину,
Летять літа у вирій з журавлями.
А ми живем, чекаємо весну,
Вона прийде, вона не за горами.
