Зустрічаю знову осінь,
Зустрічаю!
Усі справи я на потім,
Залишаю.
Це життя як порух вітру,
Пролетіло,
Як весна була ж я юна
І любила!
А цвіла як щедре літо,
Так розкішно,
В дощову ступила осінь,
Ще маніжно.
Та в душі я ще лишилась
Молодою,
Мов стою тут я з тобою
Під вербою.
Після осені зима настане,
Біла,
Не забути як кохала
І раділа,
Хоч в душі вона лиш спогад
Залишає,
Я щаслива, що цю осінь,
Зустрічаю!
Галина Грицина.
