Ось вона пальчиком пестить…проводить по шкірі…
Ось вона тулиться легко, дитинно і втішно…
Очі примружує млосно свої темно-сірі.
Груба щетина лоскоче її… І їй смішно…
Він їй приносить лате і чизкейк із кав’ярні
Він її ніжки бере у свої грубі руки
Він масажує і каже: «Які ж вони гарні…»
Знову тривога… лунають набридливі звуки
Може балістика знову, а може «шахеди»
Він – у частину. Вона відкриває свій ноут
В ньому рябіють новини… Блакитна планета…
Паніка лавою криє… по колу все знову...
Не зупиняються вбивці… триває ця битва
Цілий день вибухи в світі, що з’їхав із глузду
Цілий день фоном у мозку лунає молитва…
Ще і погода холодна… Чекай на застуду.
Їй же не треба багато – сяйливе світання
Спокій… сніданок у тиші… квітуча весна…
Очі навпроти… а в них непристойне бажання…
А не оце все… чекання… новини… війна
І вона молиться Будді, Ісусу, Аллаху,
Богу єдиному, предкам і духам природи.
Щоб повернувся живий з того пекла і жаху…
Щоб повернувся… здоровий… як вісник свободи.
Ну а десь там, перед тим, як іти на завдання
В небо дивився і біль гамував він від втрат
І в голові все крутилось шалене бажання
Ще бодай раз би відчути її аромат
