Є багатим кожен з нас,
Бо безцінне має
Те життя, яке крізь час
В світі цім минає.
Так, життю ціни нема,
Бо воно єдине
І, неначе крадькома,
Все ж із часом сплине.
В ньому маємо ми все –
Щастя і нещастя,
Що нам доленька несе,
Та всяк тільки щастя
Прагне мати, відчувать
Серцем. Варто ж знати
Те, що, щоб щастя смакувать,
Треба працювати.
Тільки праця віднесе
В небуття нещастя,
А натомість принесе
Справжнє людське щастя,
У якому кожен з нас
Буде поживати
Завжди лиш, якщо всякчас
Буде працювати,
Як належить, так, як слід,
А не так, як вийде.
Лиш тоді розтане лід
Бід і щастя прийде
В наші душі та серця,
Наче до оселі.
І до самого кінця
Будемо веселі
Та щасливі ми усі,
Що й не передати,
Світ у неземній красі
Будемо сприймати.
Євген Ковальчук, 16. 06. 2021