У грудні вулиці чомусь безлюдні
все змінюється коли піде сніжок
адже притрусить ялинки ізумрудні
немов підказує гуляти йди дружок...
Усі дерева скоро натягнуть корони
і звісно сніг світ казковий створить
із кучугур відразу виникнуть колони
але не цим людські серця підкорить...
Коли нарешті дахи будинків побіліють
дорога ковдрою неспішно одягається
від цього люди по справжньому радіють
і на обличчі щира посмішка з'являється...