З десяток разів за моє життя мене запитували, як пишуться вірші. Люди чекають простої короткої відповіді-інструкції. Проте, це дещо зовсім не стандартне для таких відповідей .
В моєму колі спілкування є поети-аматори і професіонали і кожен з них пише по-різному. Для когось – це мов муза, для когось мов робота.
Що це для мене ?
В моїй голові генеруються сотні думок: про швидке й дочасне, про минуле і майбутнє, про те, що оточує і що турбує…про все, що тільки може вмістим мій розум..
В момент, коли думки і домисли наповнюють, час робити чистку . Беру в руки папір, ручку або ж відкриваю нотатки на смартфоні і виписую ці думки. 📝
Це просто слова, які сплітаються з іншими словами, утворюючи рядки. Думки мов книги стають на свої місця й полиці. Стає вільно, стає легко, а на папері залишаються рядки, які звуться віршами. Хтось захоплюється, хтось замислюється, а для мене кожен вірш це скарбничка в якій зберігаються фрагменти прожитих почуттів. Для мене бути поетом, це бути відкритою книгою, читайте, але обережно. Кожен любитель різних жанрів .📚
