Безсонні ночі в розсипах зірок,
Не гаснуть очі поглядом з пітьми.
Чому так важко той зробити крок,
Який означить "хто якщо не ми"?
Безодні віри вилито в пісок,
Безмежжя шляху пройдено не враз.
Чи є ще право на один дзвінок?
Щемить тривога у серцях у нас.
Безсонні зорі сліплять небеса
І сяє знову місяць як завжди,
Не гасне мрія в наших голосах,
Не замело піском усі сліди.
