Память - единственный рай, из которого нас не могут изгнать....
Жан Поль Рихтер
Чомусь минуле ми так ціним,
Раз по раз крутим, як кіно.
Воно залишиться незмінним,
Дугого просто не дано.
Сумуєм часто, як згадаєм,
Нащо робили помилки?
І повернутись так бажаєм,
Та нас утримують роки.
Вони біжать, а ми - за ними,
Ледь - ледь дозволять озирнутись.
Та час знімає з нас провини,
І залишається - всміхнутись.
І з кожним роком все дорожче,
І важче все оте забуть,
І розумієш, що найтяжче:
Його ніколи не вернуть..
Маємо- не шануємо, втарчаємо - плачемо! так і 
