Мороз кинув квітку маленьку на скло.
Від холоду, ніби тремтіла.
А я тут подумала: їй повезло,
Зігріти її я хотіла
Біленька, тендітна, та як її взять?
Торкнулась рукою перлинки.
Бажала тепла свого трішечки дать.
Дивлюсь - покотились сльозинки.
Нащо це торкання? Нащо це тепло?
У квіточці цій - ні кровинки.
Лиш руки мої від морозу пекло,
В душі поселились крижинки.
Ото таке воно життя, Сонечко. ...як говориться "благими намерениями выслана...." а тема класна, про квітку на вікні.....ну а реалізація теми - просто ЧУДОВА!
Вірш без алегоріq - не поезія, а римований опис явищ природи))) То й шукаю... у віршах поезію, бо віршів - море, а поезії в них: раз-два i вср... збився!