Провісник нічної згуби Захмарює ясний день, Злітає грозою, Розганяє тишу. О! Краще вже тиша! Не сторожка і напружена - Літня, розморена. Та не можна покладатися і на неї. Не час. Провісник вже близько. Прогнати годі. Прийде ніч. І з нею згуба?
ID: 737220 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 11.06.2017 11:11:03 © дата внесення змiн: 11.06.2017 11:11:03 автор: Траяна
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie