Тихо дівчинка мрію малює,
Водить лінії, то́нку дугу.
Увесь світ навкруги не хвилює
"Я цей світ на папір заберу."
І уважно за твором слідкує,
"Щоб там рівно, а там більш темніш.",́
Її мрія її ж і дивує,
То не мрія - фантазії ліс.
Нема часу на всякі завдання
Чи обов'язки: в неї своє.
В неї мрія - її вподобання,
Вона нею і в ній лиш живе.
Тихо дівчинка спить на підлозі,
У руці той папір й олівець.
Зупинилася на півдорозі,
Цим спинила мільйони сердець,
Що жили в неї там на малюнку,
Що жили лиш вночі, як зоря
Не приспала ще гарну пустунку,
Її мрії й фантазій моря.
