Простіть мене, Розп'Ятий на Голгофі,
За відчай мій і щохвилинний страх,
За скручені колючим дротом строфи
І серце, що із мозком - на ножах!
І за пера в руці моїй тремтіння,
Нечіткість хитрих літер-завиткІв,
Простіть за стерті об бетон коліна
І очі, що лякаються хрестів.
Я каюсь у мовчанні. Я ж бо мусив
Здійняти над пергаментом перо...
Простіть мене, Спасителю Ісусе,
Що відрікався... Тричі, як Петро.
Сподобалось І, більше всього, те що, на відміну від багатьох, в тому числі і мене, Ви просите не "дай", а "прости"
Віктор Банар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі! Якось відчуваються власні гріхи і огріхи життя. Бог сам знає, що потрібно людині, і тому, доцільніше, просити прощення. А "дай", то тільки стосовно здоров"я.
І, більше всього, те що, на відміну від багатьох, в тому числі і мене, Ви просите не "дай", а "прости" 
Якось відчуваються власні гріхи і огріхи життя. Бог сам знає, що потрібно людині, і тому, доцільніше, просити прощення. А "дай", то тільки стосовно здоров"я.
Наче особлива молитва... зворушливо.
