Чи знаєш ти як пахне ніч
Після дощу в весняну пору,
Як місяць променем до пліч
Торкається й зове із двору.
Як манить у вишневий сад,
Де ще співає соловейко,
Бо захопився цей мастак,
Й виводить трелі помаленьку.
А вишні, шо стоять у ряд
І тішать очі білизною,
В весільний вбралися наряд
Й милуються самі собою.
Маленькі в небі зірочки,
Що вийшли в нічку прогулятись,
Тихенько всілись на хмарки,
Щоби донизу споглядати.
І слухати чарівний спів,
Що зазвучав у цім садочку.
Та й сон-дрімота не схотів
Спинити птаха холодочком.
І навіть темінь не спішить
Все обгорнути покривалом,
Адже мелодія звучить
Й несеться ген аж за леваду.
Гарна у Вас ця "холера". Хай вона у Вас щороку зацвітає, милує око і радує багато років всіх смачними ягідками. Кажуть: посади дерево. Ви деревце посадили і щось залишиться. Внучка буде пишатись, що посадив її дід. Хай все буде добре! Дякую за відгук!
Ох ті місячні весняні ночі, Не одного зачарували, надихнули на поезію й спогади про молодість. Мешкаю за містом, тому повністю поділяю Ваш захват вишневим садом .