Як сонечко ласкаво з неба гріє,
так матінка дарує нам тепло.
Вона одна любить лиш так уміє,
плекаючи з любові в нас зерно.
Вона одна не спатиме ночами,
як донечка чи син ледь прихворів.
І буде поряд з нами і думками,
щоб вогник в нас любові не зітлів.
Пташиною гніздечко все будує,
з турботою нам створює свій дім.
І щоб було затишно всім мудрує,
і радісно, і тепло було в нім.
Матусенька, як зірка в небі світить,
освітлює дорогу у життя.
З любові й щастя долю нашу ліпить.
Дарує нам надію в майбуття.
