І ось реалії життя пас'янс розклали
Жбурнули у лице козирні масті
Усю мою наївність лиш на глум узяли
У вухо закричали: "Не буває, як у казці!"
Закралися у душу через чорний вхід
Поті́м, вульгарно закуривши сигарету,
Як п'яні куртизанки вже під сонця схід
В відвертих сукнях виїхали на кареті
І наостанок, різко зупинивши рух,
Уїдливо всміхнулись прямо в вічі:
"Поки надії вогник не потух
Пали щоночі указівки-свічі..."
