Поневолені в свідомості думки
Власних паростків бояться проростання:
Бракне сил давно на їхнє виконання,
То й збиваєм лінню перші їх ростки.
На енергії минулого живе
В нас ліхтар бажань-надій підсліпувато,
Ще в юнацькі дні запалений завзято
Сподіванням на досягнення нове.
Поселився сонний холод в ліхтарі,
Ризи мрій сповзли повільно із натхнення,
А у сірому тумані повсякдення
Нам вертають спокій теплі димарі.
Зі збірки "Вітражі сьогодення"
