Вчуся знову жити без тебе,
Сам на сам із собою в житті.
Без пригод, без кохання і неба -
Тво́го неба, де сяють зірки.
Тво́го неба, де линуть комети,
Де планети танцюють танок.
Ми з тобою погані поети -
Так багато в віршах помило́к.
В тих віршах, що ми разом писали,
І з яких брудершафтом пили
Наші мрії, що нас не спасали,
Й почуття, що уже відгули.
17.06.22
Краще вірші з помилками, ніж взагалі втратити можливість писати їх у співавторстві. Хай завжди буде з ким творити магію мистецтва.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У співавторстві пишемо своє життя. Хай завжди буде з ким. Погоджуюся. Але навіщо вірші з помилками? Навіщо життя з помилками? Треба якось на цьому вчитися, а ми не можемо - щоразу на одні й ті ж граблі.
Помилки можна виправити тільки тоді, коли цього хочуть обоє, однобічне кохання буває, але навіщо воно таке?
