Скажи доволі,
Торкнися, друже, долі,
Не розпечене залізо…
І хутчіш пакуй валізи…
Чого сидіти на покуті
І будувати здогади,
І турбувати спогади
Далекі, давні і забуті…
Не всі з порога видимі світи,
Ніколи в них не попадеш
До них ніколи не дійдеш,
Якщо не вирішиш іти.
