Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Григорівна: Чья-то забытая память - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Людмила Григорівна відповів на коментар Капелька, 29.11.2019 - 22:12
Очень радует Ваше внимательное прочтение. К сожалению, в последнее время присходит ослабление родственных уз, что я воспринимаю с грустью.![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Катерина Собова, 29.11.2019 - 16:16
![]() ![]() ![]() Людмила Григорівна відповів на коментар Катерина Собова, 29.11.2019 - 22:16
Дякую, Катеринко. Це мій син колись, дуже давно, ще в підлітковому віці, знайшов те фото, воно і зараз у нього, хоча хто там, він так і не дізнався. А фото дуже гарної якості.![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Людмила Григорівна відповів на коментар Кадет, 29.11.2019 - 22:19
Такова наша жизнь: потрясения, потрясения... Наверное ни одно поколение без них не обошлось. Сейчас сёла стоят пустые, и сколько там брошено семейных реликвий! Печально...![]() ![]() ![]() Ніна Незламна, 29.11.2019 - 13:06
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Людмила Григорівна відповів на коментар Ніна Незламна, 29.11.2019 - 22:21
Да, Ниночка, вы правы. Люди бросают свои дома, уезжают и всё ведь не увезёшь. Так теряется память рода. К сожалению.![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]() |