Вже обрій золотистий,
І ранок росянистий,
Білесенько над ставом,
Сповито, все туманом.
Немов, сонні, дві чаплі,
Від сонця, геть осліплі,
Дивилися у воду,
Не знаючи там броду.
А роси бурштинові,
Срібленькі і лілові,
По квітах і у травах,
Під різний колір гамми.
Враз сонця, зайчик скаче,
По ставу… галас. Кряче,
То качка сизокрила,
Розправила вже крила.
Вода ж дивно сріблиться,
Зненацька золотиться,
Вона всюди кругами,
А там, над берегами.
Чуба́тенькі тумани,
Немов диму фонтани.
Увись, ледь підіймались,
Із хмарами рівнялись,
Неспокій в очереті,
Десь там, звуки лелечі
До схід сонечка погляд,
Воно ж наче і поряд.
Сім'я, нині щаслива,
Змогла сонячна злива,
Зігріти, їх сміливих,
Закоханих, красивих.
Радіють цій нагоді,
Втішаються природі,
Мов квіти у суцвітті,
Подяка ранку, світу!
24.07.2019р
