(Переспів відомої байки)
Вона літала все, літала,
Допоки сиру десь дістала,
А як дістала того сиру,
Обідать сіла на ялину.
Шматочок гарний, величенький.
Тут бігла Лисонька руденька,
Ворону вздріла на ялині,
Відразу покотилась слина.
Голодною ж була кумася,
То ж до Ворони піддобрялась.
Але вона сидить високо,
Хитрістю треба брать Ворону,
Щоб сир міг швидко вниз упасти
І його легко було взяти.
Стала Ворону вихваляти,
Слова облесливі казати,
Що в неї гарний голосок
І пісня, як води ковток.
А вже коли та заспіває,
В Лиски серденько завмирає.
-Як чуєш пісеньку твою,
Куди там братись солов"ю.
Сир тісно лапкою приклала
Ворона мудра й так сказала:
-Та знаю цю відому байку,
В моєї тітоньки обманом
Твій батько виманив сирок,
Казав про гарний голосок,
Вона ж розчулилась дурепа
І сир отой додолу гепнув.
Я ж на таке не поведуся,
Голодною не залишуся,
Слова брехливі всі твої,
А сир смачний сама я з"їм.