Ти до мене прийшла уночі
Ні не наяву – у сні
Я дивився в бездонні очі
І пестив Твої груди дівочі
Упивався Твоїми устами
Та захлинався почуттями
Гладив ніжне, пружне тіло
І робив все, що Ти хотіла
Ми з Тобою у хмарах літали
Про кохання вірші читали
Підкоряли круті вершини
У бурхливих потоках плили
Переповнювались почуттями
І було розуміння між Нами
А тоді Нас здолала втома
Просинаюсь – нема Тебе... дома
У життя повернулась проза
Може час Нам взятись за розум
Повернути колишні стосунки
І приймати від долі дарунки
