Мій ранок, що пропасть росяна –
Тиха суміш води і вина.
Білі іволги поміж косами
Вип'ють тугу мою до дна.
Затуркочуть громи між хмарами,
Пришвартують човни в лісах.
Чайки крилами, чайки парами
Над водою протягнуть стяг.
Ти б замріялась понад озером,
Ти б впустила туди перстінь,
Понад росами, понад росами
Ходить туга моя, як тінь.
