Посвітліло в моєму саду,
Час пливе золотою рікою...
Вітер гонить хмарин череду,
Мов овечок, що йдуть з водопою...
Листопад!.. це і є - листопад...
Дощ яскраві пейзажі змиває...
Крок вперед і два кроки назад,
Тут ніхто не спішить, й не чекає...
В сірих буднях спинився весь світ,
Сонце ніби й не сходить ніколи...
Сльози-краплі з оголених віт,
Тихо падають в осінь... додолу...
О, я все таки дочекався відповіді на свій коментар!
Тепер би дочекатись коли Ви зайдете на мою сторіночку...
Ласкаво прошу!..
(Шуткую, звичайно ... не ображайтесь...)