Сіли дикі гусоньки на став,
Опустили крила в чисту воду,
Вітерець весну вже колисав,
Соловейко пісеньку заводив.
Заблукали в воду небеса,
Заясніло сонце кришталями.
Райська неповторна та краса
Силоньки пташині позціляє.
Забреду у свіжі спориші,
Буду з ними весну зустрічати,
Порадію щиро, від душі,
Птахом весняним почну кричати.
Мов вином, красою я уп’юсь,
Й ніби вперше, раптом захмелію,
Чистим водам ставу поклонюсь,
Помолюсь, мов матері, землі я.
21.03.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
