Закопчене сонце весінніх кострів
Той день що здригався і знову горів
Блукач між світами аморфною тінню
Стікає у небо, стікає у ріллю
Босоніж полями
Із вранішнім вітром
Крізь верби, марелі і сільські хати
Крізь землю і тини проривається рик
То кличе чугайстер із луків у ліс
Танцювати без втоми
До росяних сліз
