Чорне і біле. Інь та Янь. Такі різні і в той же час завжди разом. Їх неможливо уявити один без одного. Протилежності притягуються, та не в нашому випадку. Ми ж, навпаки, як дві позитивно заряджені частинки, постійно відштовхуємося один від одного. Складається враження, що між нами непроникна стіна. Ми намагаємося її перелізти, проте нічого не виходить. Часом здається, що ось-ось і перешкода залишиться позаду, але в останній момент ти падаєш назад. Так, саме ти. Я вже давно сиджу на верхівці і чекаю на тебе. Надія все ще теплиться в мені, хоча я і давно знаю, що вона марна. Можливо, колись ти все-таки зможеш переступити через себе і дібратися верхівки. І ми спробуємо стати, як Інь та Янь, як чорне і біле. Правда, невідомо, чи буду я все ще чекати.
6.02.2009
знайоме відчуття... 
