як укласти ці слова до рядків?
весь той жах останніх днів, що не стих,
той розподіл на "своїх", "не своїх",
кров і попел і братів, й ворогів...
як себе знайти тепер серед втрат?
повернути тепер час як назад?
повернути, хто пішов, до життя?
стерти як тепер ці сльози з лиця?
все лишилося учора, пройшло.
та ніколи не забути цього;
нам ніколи не забути цих днів
і Героїв не забути своїх.
не пробачимо ніколи смертей.
бо дорожчого нема за людей.
ми ніколи не забудемо Вас.
і страшний цей, скривавлений час.
Марина Смагіна
