ми - всі діти невловимі
всі блукаєм - неспинимі
і шукаєм прихисту,
ми неначе діти
чарівність часу - ми не ціним
дітьми хотіли буть важливим
тепер наоборот сходини стали
дитинство, молим про пощаду!
ми - всі діти невловимі
душею рвемось, щось бажаєм
життя благаєм неможливе,
бо в чудо ми наївно вірим...
