Я їхала сьогодні до дочки.
Стояла на зупинці. День чудесний!
Так радісно цвірінькали пташки.
Мелодія неслась у піднебесся.
А небо після ночі, мов дитя
Розплющило свої блакитні очі.
Так мило рученята простяга,
Неначе обійнять увесь світ хоче.
А поряд дім. Від сонця заяснів.
І голий сад. Лиш яблука рубіном.
Піднялись хризантеми після снів
І краплями роси умили тіло.
Чекаю транспорт. Поряд - ні душі.
Вбираю подих неба, медом литий.
Така теплінь надворі й у душі,
Що тільки б жити, жити і любити!
