Я розганяю дим в повітрі,
Малюю ним Тебе.
Кохання криється у вітрі,
Мене до Тебе зве.
Я розганяю дим в повітрі.
Зникає швидко він,
Як Ти, тікає ледь-помітно,
Лишаючи лиш тінь.
Я вниз скидаю сірий попіл,
А з ним – рутинність днів.
Вві сні хіба пізнаю дотик
І поцілунок твій.
