Коли зупиняються потяги і змучені тіні сміються,
Мої літаки твоє небо ріжуть на клапті,
Лишається віра у принців на конях і щастя на блюдці,
У каву на підвіконнях, в хмари кошлаті,
В вінчання у платті... (у довгому білому платті!),
У сонце як сонях, цілунки спросоння,
У те, за що кров"ю платять...
...Коли в паралельному позапросторі
голову - попелом, рани - сіллю, дороги - листям,
Ти зрозумієш, що ти боровся і вистояв,
А я усвідомлю нарешті: любити - просто.
цілий фаерверк почуттів, емоцій, думок в се сходиться в одній точці - любов.
і дуже красиве і свіже звучання цього всього робить мій настрій піднесено закоханим!!!!!!!!
