Босоніж ковзаю по вологому піску,
Поки світанок заливає береги,
Десь там у тумані кораблі пливуть,
На палубі одного з них - стоїш ти.
Відчуваю, ніби я вже давно знала тебе,
Невже твої припливи так шептали тоді,
Що крізь це море ти шукав тільки мене,
Поки я дрімала під крилами білих птахів?
Приспів:
Не буди мене морськими припливами,
А краще ще на мить залишся у моєму сні,
І тихо кружляй наді мною білими крилами,
Поки мій погляд лине за тобою у висоті.
Протягую руку крізь дихання туману,
І бачу, як за обрієм тане твій корабель.
Невже я зовсім скоро цей тихий сон покину,
І твої припливи більше не згадають мене?..
Приспів:
Не буди мене морськими припливами,
А краще ще на мить залишся у моєму сні,
І тихо кружляй наді мною білими крилами,
Поки мій погляд лине за тобою у висоті.
Відпускаю корабель у морську далечінь,
Бо твої припливи лягли на моїх берегах.
Як тільки реальність розтане у нашому сні,
Я знову відчую твій шепіт у ранкових вітрах...
Приспів:
Розбуди мене морськими припливами,
І залиш свій дотик назавжди в мені.
Нехай тебе несе вітер білими вітрилами,
І розкриються в небі ці крила тихих птахів...
