Вийшло так, як ти хотіла:
менше слова — більше тіла.
З тих шпалер, що час не з'їв,
чути зойки солов'їв.
Через шибку місяць нишком
потрапляє в сцену з ліжком:
не Поділ і не Монмартр,
не життя і не театр;
ні візниці, ні карети:
дві душі — дві сигарети.
Як знущання в барі знов
крутять "Вечную любовь".
---
