***
Гуркотом повниться міста околиця.
Смерть не чекатиме, доки втечеш.
Той, хто лишається, - трудиться, молиться…
Їхати звідси – на кшталт СЗЧ*.
Кожної ночі збираєшся подумки.
В серце вбираєш і речі, і дім.
Місто живе, - точно знаємо, - поки ми
все ще тримаємось вперто у нім.
Не уявити пустелі із попелу
замість проспектів – скелети одні.
Що, мої Суми? Невже нам пороблено?
Кинеш усе - ні стебла, ні рідні.
Відгуркотіло. І тишею сповнилось
небо й повітря - ніде ні шелесь.
Тільки мій вірш пропливатиме спомином.
Тільки й того, що читатимуть десь.
*Самовільне залишення частини.
Фото авторське
