Душа затиснута в кулак,
Ба, відчуваю щось не так,
Жаданого тепла нема,
Не відступає ще зима.
Чомусь весна, як осінь,
І звеш її і просиш,
А та лиш віє та дощить,
Але не дуже й то спішить...
Чи то призупинився час,
Адже біда і не одна у нас...
Отож, задумалась весна,
Мабуть її лякає теж війна...
